Не бажаю нікому зла Перешкод та важкої ночі Щоб в душі поселилась зима Та засипала теплі очі
Не бажаю нікому зла Зруйнувати чиїсь сподівання Щоб спалити когось до тла Його віру в людей та кохання
Не бажаю нікому зла Та топтати ногами квіти Щоб росла крізь думок пітьма Та міняти чиїсь орбіти
Не бажаю нікому зла Крізь тернисті надії та зорі Тільки щиру краплинку добра Що зерном проросте в кожну долю
Автор Олександр Лисицький P.S. Спішу поділитись своїм новим віршем , так хочеться щоб людина для людини була підтримкою силою та опором , щоб ми допомагали один одному ставати краще та наповнювали цими енергіями світ .
А возможно ли мир изменить
Сквозь стремления в своих делах
Свое его любви дарить
Что б неведом был сердцу страх
А возможно ли жить мечтой
Доброту создавать извне
И светиться во тьме звездой
Доверяя своей судьбе
А возможно ли свет нести
Оставаясь всегда собой
Сквозь сугробы цветком цвести
И дарить для других любовь
А возможно ли солнцем быть
Если в мире повсюду мрак
Сострадание свое хранить
Ведь оно для других маяк
Автор Александр Лисицкий P.S Знаю что мои стихи не набирают большых охватов , но душа хочет самовыражаться хочет создавать и творить , и откликаться в сердцах эхом эмпатии.
Так багато у світі печалі Крізь миттєвості дивних думок Я знаходжу маленькі деталі Та будую стежки крізь квіток
Я шукаю надію як зорі Мальовничим малюю цей світ В боротьбі все ще дякую долі І будую крізь працю свій плід
Я будую свої сподівання Із чеснот та надхненних думок Крізь надію у щире кохання Споглядаючи сяйво зірок
Автор Олександр Лисицький P.S Я не знаю скільки мені залишилось у цьому світі , скільки відведено якщо доля насправді існує , але я часто міркую що хочу насолодитись кожним подихом , кожним сходом та заходом сонця , кожною зірочкою що просинається серед ночі .
Я хотів би щоб квітнув цей світ Щоб крізь морок зростали надії Щоб добро залишало свій слід Надихало людей на події
Я хотів би щоб людство зросло Зберегти намагалось природу Крізь емпатію серцем цвіло Та кувало цю внутрішню вроду
Я хотів би добро принести Щось важливе для світу зробити Щоб маленькі надії плести Та надхненно їх всім подарити
Автор Лисицький Олександр P.S Спішу поділитись ще одним своїм віршом , та думками до нього . Дуже хочеться принести в цей світ хоча б краплину світу , когось надихнути , когось підтримати, когось підбадьорити, чомусь коли я таке роблю то і мені самому стає дуже тепло на душі , і коли я бачу щасливі очі то це щастя відгукується в моїй душі . Так хотілось щоб ми частіше підтримували один одного та надихались цією підтримкою.
Мабуть я загубився серед ночі Мене давно не вабить зорепад Погасли у дощах ці щирі очі А серце накриває листопад
Мабуть я так втомився сподіватись Постійно бути в русі до мети Від серця все робити намагатись Але чогось для себе не знайти
Мабуть я загубився, я не знаю Чи я зростаю в вирі цих подій Давно в собі життя не відчуваю Немає сенсу зрушити до мрій
Давно перебуваю серед ночі В постійний нескінченний ураган Не так палають втомлені ці очі Але у серці бʼється океан
Автор Олександр Лисицький P.S Нехай не зважаючи ні на що , у вашому серці завжди буде битись океан життя , нехай незважаючи на холодні дощі життя ваше море завжди буде наповнене теплими хвилями бризу .
Нескінченну історію ночі
Вкриють барви яскравих зірок
І тендітні закохані очі
Та емпатія серця кліток
Нескінченну історію ночі
Вкриють світлі пухнасті хмарки
Дивним подихом вітру співочим
Надихнуть на яскраві думки
Нескінчену історію ночі
Вкриють барви натхненних ідей
Що наповнені , добрі та творчі
Як вогонь що приніс Прометей
автор Олександр Лисицький P.S Дуже хочеться щоб ми надихали один одного в цьому світі , щоб допомагали один одному ставати краще , щоб підтримували один одного . Дуже же хотілось щоб в цьому світі було більше проявлення добра , підтримки та любові , щоб на небі сяяли зірки а на землі душі .
Astro_ok
Повертаю до себе щоночі
Коли хвилі минуть та туман
Коли працею втомлені очі
Відійдуть від життєвих оман
Повертаю до себе щосили
Крізь заплутані часу сліди
Крізь обірвані давні вітрила
Ніби все ще жадаю мети
Повертаю до себе крізь ночі
Крізь мінливих думок океан
Щоб наповнити думи співочі
Та в житті промайнув ураган
Автор Олександр Лисицький
P.S
Крізь океан справ не забувайте о своїх мріях , нехай вони теплим бризом наповнюють вас та надихають кожну мить .
1 week ago | [YT] | 585
View 26 replies
Astro_ok
Не бажаю нікому зла
Перешкод та важкої ночі
Щоб в душі поселилась зима
Та засипала теплі очі
Не бажаю нікому зла
Зруйнувати чиїсь сподівання
Щоб спалити когось до тла
Його віру в людей та кохання
Не бажаю нікому зла
Та топтати ногами квіти
Щоб росла крізь думок пітьма
Та міняти чиїсь орбіти
Не бажаю нікому зла
Крізь тернисті надії та зорі
Тільки щиру краплинку добра
Що зерном проросте в кожну долю
Автор Олександр Лисицький
P.S.
Спішу поділитись своїм новим віршем , так хочеться щоб людина для людини була підтримкою силою та опором , щоб ми допомагали один одному ставати краще та наповнювали цими енергіями світ .
1 week ago | [YT] | 552
View 34 replies
Astro_ok
Клаптик моря залишу собі
Поринаючи в сонячну мить
Щоб на хвилях пухнастих думок
Знов поринути в моря блакить
Я залишу в собі океан
Ці безсонні та зоряні ночі
Щоб на серці ще бився фонтан
Та тендітні надії співочі
Клаптик моря тепер крізь думки
Буде серце моє надихати
Щоб знаходити нові витки
Та себе в цьому світі долати
Я залишу в собі ту блакить
Що крізь відстань і небо єднає
Ту далеку наповнену мить
Що назавжди крізь хвилі лунає
Автор Олександр Лисицький
P.S.
Хочу представити вам новий свій вірш .
2 weeks ago | [YT] | 586
View 26 replies
Astro_ok
Во мне как и прежде море
Багровых соленых слез
Где мысли с душою в споре
И я дивный пленник грез
Во мне еще дышит море
Сквозь жизни моей ураган
Сквозь боль что приносит горе
На встречу к свободным ветрам
Во мне еще светят звезды
Далеких прекрасных огней
Где чувства подобно грозам
Их яркость как апогей
Во мне как и прежде море
Бездонный души океан
Что рвется на встречу воле
И чистым свободным ветрам
Автор Александр Лисицкий
P.S
Спешу поделиться еще одним своим стихом .
4 weeks ago | [YT] | 810
View 39 replies
Astro_ok
А возможно ли мир изменить
Сквозь стремления в своих делах
Свое его любви дарить
Что б неведом был сердцу страх
А возможно ли жить мечтой
Доброту создавать извне
И светиться во тьме звездой
Доверяя своей судьбе
А возможно ли свет нести
Оставаясь всегда собой
Сквозь сугробы цветком цвести
И дарить для других любовь
А возможно ли солнцем быть
Если в мире повсюду мрак
Сострадание свое хранить
Ведь оно для других маяк
Автор Александр Лисицкий
P.S
Знаю что мои стихи не набирают большых охватов , но душа хочет самовыражаться хочет создавать и творить , и откликаться в сердцах эхом эмпатии.
1 month ago | [YT] | 756
View 38 replies
Astro_ok
Так багато у світі печалі
Крізь миттєвості дивних думок
Я знаходжу маленькі деталі
Та будую стежки крізь квіток
Я шукаю надію як зорі
Мальовничим малюю цей світ
В боротьбі все ще дякую долі
І будую крізь працю свій плід
Я будую свої сподівання
Із чеснот та надхненних думок
Крізь надію у щире кохання
Споглядаючи сяйво зірок
Автор Олександр Лисицький
P.S
Я не знаю скільки мені залишилось у цьому світі , скільки відведено якщо доля насправді існує , але я часто міркую що хочу насолодитись кожним подихом , кожним сходом та заходом сонця , кожною зірочкою що просинається серед ночі .
1 month ago | [YT] | 381
View 11 replies
Astro_ok
Я хотів би щоб квітнув цей світ
Щоб крізь морок зростали надії
Щоб добро залишало свій слід
Надихало людей на події
Я хотів би щоб людство зросло
Зберегти намагалось природу
Крізь емпатію серцем цвіло
Та кувало цю внутрішню вроду
Я хотів би добро принести
Щось важливе для світу зробити
Щоб маленькі надії плести
Та надхненно їх всім подарити
Автор Лисицький Олександр
P.S
Спішу поділитись ще одним своїм віршом , та думками до нього .
Дуже хочеться принести в цей світ хоча б краплину світу , когось надихнути , когось підтримати, когось підбадьорити, чомусь коли я таке роблю то і мені самому стає дуже тепло на душі , і коли я бачу щасливі очі то це щастя відгукується в моїй душі . Так хотілось щоб ми частіше підтримували один одного та надихались цією підтримкою.
1 month ago | [YT] | 420
View 32 replies
Astro_ok
Мабуть я загубився серед ночі
Мене давно не вабить зорепад
Погасли у дощах ці щирі очі
А серце накриває листопад
Мабуть я так втомився сподіватись
Постійно бути в русі до мети
Від серця все робити намагатись
Але чогось для себе не знайти
Мабуть я загубився, я не знаю
Чи я зростаю в вирі цих подій
Давно в собі життя не відчуваю
Немає сенсу зрушити до мрій
Давно перебуваю серед ночі
В постійний нескінченний ураган
Не так палають втомлені ці очі
Але у серці бʼється океан
Автор Олександр Лисицький
P.S
Нехай не зважаючи ні на що , у вашому серці завжди буде битись океан життя , нехай незважаючи на холодні дощі життя ваше море завжди буде наповнене теплими хвилями бризу .
1 month ago | [YT] | 134
View 36 replies
Astro_ok
Нескінченну історію ночі
Вкриють барви яскравих зірок
І тендітні закохані очі
Та емпатія серця кліток
Нескінченну історію ночі
Вкриють світлі пухнасті хмарки
Дивним подихом вітру співочим
Надихнуть на яскраві думки
Нескінчену історію ночі
Вкриють барви натхненних ідей
Що наповнені , добрі та творчі
Як вогонь що приніс Прометей
автор Олександр Лисицький
P.S
Дуже хочеться щоб ми надихали один одного в цьому світі , щоб допомагали один одному ставати краще , щоб підтримували один одного . Дуже же хотілось щоб в цьому світі було більше проявлення добра , підтримки та любові , щоб на небі сяяли зірки а на землі душі .
1 month ago | [YT] | 533
View 26 replies
Astro_ok
Невпинні думи на світанку
Перетворили світ в думки
В яких шукаю шлях до ґанку
Крізь не відмічені зірки
Я все шукаю зміст бажання
Крізь попіл спалених надій
Знайти таємне сподівання
Щоб знов відчути смак стихій
Автор Олександр Лисицький
P.S.
коли трішки накрило хвилею вигорання .
1 month ago | [YT] | 304
View 21 replies
Load more